Хотів на "Докудейз Юа" потрапити на 4 фільми, але вдвідав лише два...
Другий фільм "Виступ У церкві", також тайванського🇹🇼 режисера на ім'я Шу Ча-вей.
Кінострічка має цікавий задум - продемонструвати нашарування колоніальної історії острову через археологічні розкопки. Фільм зосереджується на розкопках церкви Всіх Святих на острові Хепін у Тайвані та занурюється в тему морських відкриттів та колонізації Тайваню. Режисер поєднує археологічні знахідки з музичним супроводом, передаючи делікатний процес розкопок. Крім того, фільм відстежує творчу подорож із місця історичних подій в Азії.
Напевно найбільше мені сподобалась музична складова, де митці намагалися заповнити простір фундаменту церкви різноманітними звуками. Вийшло досить цікаво, як і підхід до зйомок фільму. При нагоді подивіться 👀 і послухайте звуки історії у фільмі.

Румунський філософ та історик релігії Мірча Еліаде – один із найбільш впливових науковців у своїй сфері в ХХ столітті. Він створив концепції, якими послуговуються дослідники релігії до сьогодні, його твори вважаються хрестоматійними для всіх студентів-гуманітаріїв.

Проте не так часто згадується політична сторона його життя, а ще менше – згадуються віхи біографії без зовнішніх оцінок. Його рання біографія важлива тим, що через осмислення деталей його життя можна чітко прослідкувати подальшу концептуалізацію ранніх ідей у науковій творчості.

Багато концепцій і теорій, над якими працював філософ, можуть мати політичні конотації та застосування. Наприклад, міф про «вічне повернення» можна розуміти як постійну тягу сучасної людини до міфу, ностальгію за «справжнім» буттям та зневіру в актуальну історичну даність, чи концепцію «жаху історії», яку часто інтерпретують як антиглобалістську.

Більше про життя, ідеї, контраверсії та впливи Еліаде читайте у статті:
https://plomin.club/eliade-bio/

Вирішили опубілкувати фото фрагментів ранньомодерних творів.
Одним з яких є зображеня "Чистота аки Девица", що датується XVII ст., а точніше 1627 р., видана у Києві. Авторство цієї гравюри приписують Леонтію Монаху. Імовірно, друкарем виступав відомий на той час інтелектуал, укладач словенороського словника Памво Беринда, оскільки на одній із збережених копій можна прочитати фрагменти глаголичного тайнопису. Б. Березенко довів, що це підпис Памви Беринди, адже він був єдиним інтелектуалом на той час, хто міг використовувати глаголицю як тайнопис.
Окрім цього зображення у публікації на Патреоні є додаткові, не менш цікаві, матеріали.

Також запрошуємо Вас до підтримки нашого проєкту:

Патреон https://www.patreon.com/CSRCcE

Монобанка https://send.monobank.ua/jar/6gzaxY9n1z

Годівля божества, Індія 🇮🇳, наші дні.
Jai Maa Kali 🌺

Вознесіння Христа, Livre de bonnes moeurs
(Книга доброї моралі), Жак Ле Грант, 1470 р. BNF Département des manuscrits, Français 17116, fol. 133v.
Написаний для герцога де Беррі (1340-1416), молодшого брата короля👑🤴 Франції 🇫🇷Карла V (1338-1380), цей манускрипт📜містить тексти та дискусії, пов'язані з моральною поведінкою та етичними цінностями.

новий Український Центр фіно-угорських досліджень ім. Анатолія Рябова тепер має офіційну сторінку у фейсбуці! https://www.facebook.com/FinnoUgricUkraine

На обкладинці книги зображений У Дхаммалока (Лоуренс Керролл), в 1901 р., М'янма 🇲🇲.

Він один з перших західних буддистів і антиколоніальна знаменитість. Лоуренс Керролл народився в Дубліні в 1850-х роках. Він став трудовим мігрантом у США, а потім знайшов роботу на транстихоокеанському лайнері. Він прибув до Японії, а потім до Бірми (нині М'янма), де спочатку працював, а згодом став ченцем- послушником під ім'ям Дхаммалока. До 1900-х років він став старшим ченцем і брав участь у широко розрекламованому протистоянні з поліцейськими.

Про нього написана книга "The Irish Buddhist: The Forgotten Monk Who Faced Down the British Empire" by Alicia Turner, Laurence Cox and Brian Bocking

Типи вбрання буддійських монахів традиції Тхеравади 🇱🇰🇧🇩🇹🇭🇱🇦🇰🇭🇮🇳🇮🇩.

❗Звертаємось до вас за допомогою, Хлопцям з 54 Бригади терміново потрібно 1 DJI Mavic 3T ( Thermal ) та 2 DJI Mavic 3 Pro, Для виконання бойових завдань! Кожен донат і репост важливі! Слава Україні - Слава ЗСУ 🇺🇦

🎯 Ціль: 360 000 ₴

🔗 Посилання на Банку:
https://send.monobank.ua/jar/5PzZYdDfce

💳 Картка: Банки
5375411219322620

💳 Картка: ПриватБанк
4149499146188378

                     🌍 PayPal:
[email protected]

     Приєднуйтесь до нашого Фонду
⭐Telegram⭐Instagram⭐Facebook

Одна з найогидніших рис турків, де вони абсолютно схожі з росіянами, - це невизнання геноцидів ХХ ст., які вони творили і продовжують творити щодо інших народів, які проживають на території Туреччини. Подібних ландшафтів на Сході Туреччини доводилося бачити чимало, а пояснень чому так сталося... краще не коментувати.

Вірменська 🇦🇲церква у провінції Карс, Туреччина🇹🇷

Сподіваюсь, що це мій останній допис про Андрія Баумейстера. Якось надто багато у моїй бульбашці коментарів його останнього відео. Десь у 2012 р., коли ще був студентом мені з товаришем вдалося домовитися про інтерв'ю з цим чоловіком. Він видавався розумним і дійсно тим, хто розуміється у темі. насправді його книга про Тому Аквінського досить хороша. Тоді він був простим викладачем, якого знали лише люди дотичні до філософської освіти. Потім був дуже цікавий диспут між А. Баумейстром і Ю. Чорноморцем, який пощастило відвідати. Власне саме під час цього диспуту в мене виникло дуже дивне відчуття. Тоді вперше стикнувся з так званою "кієвскАй школай філасофої". Саме від Баумейстра було якось неприємно. На мою думку у тій дискусії він був на голову вище позиції Чорноморця. Аргументація, вміння оперувати фактами і цитатами з книг тощо. Однак, стало відчутно, що це людина русской культури і послідовник Канта як великого російського філософа. Якось було важко окреслити це неприйняття, але воно було на рівні інтуїції. Бракувало знань і контексту. Тоді з цього приводу у мене виникла невеличка дискусія з другом, який був на стороні Баумейстра (ага, були часи і проблеми, блін...). Вже після цієї дискусії у моє інформаційне поле філософії пішов шквал Бєрдяєва, Булгакова, Соловйова і ко. Чомусь це саме було від людей з київських вузів. Пізніше були лекції Малахова, де він знову втискав у голову всю цю велич "русской кієвской філасофії". Бєрдяєв чи Шпет все ж великі кияни, та й таке. Після 2014 р. ставало все більш зрозуміло, коли з'явився Арестович та термін "ватнік". Малахов втік до Ізраїлю (чомусь не в росію). А Баумейстер поча казати, що невідомо ще чим це все закінчиться. Після декількох таких відео на ютубчику Баумейстер став для мене "інтелектуальним ватніком", консервою російської культури. Загалом у цих останніх інтерв'ю консерва вскрилась і вона тхне. Не знаю чи отримує він гроші від російських кураторів, але це не має значення. Чому нікому не болить, що Баумейстер продовжує видавати книги в Україні? І як так, що у 2024 р. йому пропонували повернутися до викладання в КНУ?: "відмовився повертатися в Україну та відновлювати контракт на посаду професора, позиціонуючи себе як "незалежного мислителя"."? Чи це просто його особисті фантазії, а книги це бізнес, що не має кордонів? Українською ж написано 😕
Ще декілька слів про "кієвскаю школу філасофіі". З моїх спостережень та особистого кола спілкування. Такої "інтелектуальної вати і консерв" дуже багато у київських вузах. Вони собі спокійно продовжують читати публічні лекції російською, видавати книги російською, відстоювати музей Булгакова і багато чого іншого, але менш медійного. Багато з них, як і Баумейстер, втікли з України, але продовжують повчати, що там слово на обкладинці книги якесь не таке і треба про це влаштувати конференцію, бо їм з Німеччини видніше як правильно.
Є якесь відчуття глибокого розчарування, що філософія не дає захисту від дурості. Як виявилося побачити вбивцю і гвалтівника у власній кімнаті філософи не вміють. Зникає відчуття реальності, як і віра в освіту. У результаті як колишні та нинішні студенти отримали лише життя у вакуумі та повчальний тон з комфортної обстановочки загниваючого заходу. А сам пан Андрій Баумейстер став типовим русскім нємцем, що гнобить українців. Він, насправді, філософ, але точно не український.